Історія бібліотеки

Бібліотека створена у 1951 році, як міська дитяча бібліотека № 7. Їй виділили приміщення з двох кімнат загальною площею 50 кв. м. в гуртожитку інструментального заводу. Штат бібліотеки складався з двох фахівців. Мікрорайон Тяжилів (на той час село) був північно-східною околицею міста і нараховував: 54 приватних будинки, п'ять 18-20 квартирних будинків, три гуртожитки для умовно звільнених; два заводи - інструментальний і приладобудівний; восьмирічну школу № 27; авторемонтні майстерні, цех металовиробів, автоколону, базу хлібопродуктів, базу "Вторресурси", Птахокомбінат, "Скотовідкорм" тощо.

1956 року, тобтто через п'ять років після утворення, бібліотека обслуговувала 577 читачів, а її фонд налічував 2211 книг. Незважаючи на статус дитячої, бібліотека, окрім дітей, обслуговувала робітників, службовців та інженерно-технічний персонал інструментального заводу,  м'ясокомбінату, "Скотовідкорму", Птахокомбінату, бази "Вторресурсів" та інших підприємств, які знаходились поблизу бібліотеки, а також працівників колгоспу імені І. В. Сталіна села Тяжилова. Та все ж основну частку читачів бібліотеки складали учні російської середньої школи № 13 і восьмирічної школи № 27 села Тяжилова.

В 1966 році бібліотека отримує  в житловому будинку № 24, що на вулиці Ватутіна, нове приміщення загальною площею 114 кв. м. В ньому розташувалися абонемент і читальний зал на 20 місць. Значно зросли бібліотечний фонд (18585 книг) і кількість читачів (2100). В штаті бібліотеки тепер - завідувач бібліотеки, завідувач читального залу, бібліотекар.

В 1977 році бібліотека входить до складу Вінницької міської централізованої бібліотечної системи, як бібліотека-філія № 7. Бібліотечний фонд і кількість читачів продовжують зростати. Так, у 1985 році фонд налічує 44268 книг, а кількість читачів становить 3112 осіб. В двох гуртожитках інструментального заводу, дитячому садочку № 14, заводі деревообробних матеріалів працюють бібліотечні пункти.

В 1997 році закривають бібліотеку-філію № 14. Будинок, в якому знаходилась філія, колись належав "розкуркуленій" сім'ї. Після розпаду СРСР віднайшлись їх нащадки, які будинок відсудили. Фонд та інше майно книгозбірні передали бібліотеці-філії № 7, туди ж перевели на вакантне місце бібліотекаря закритої філії - Ольгу Володимирівну Валовську.

Через значне збільшення книжкового фонду після об'єднання двох філій бібліотеку № 7 тимчасово оселили в окремому будинку № 42 на вулиці Москаленка, де виділили приміщення загальною площею 350 кв.м. Це - будинок дитячого садка № 14, персонал якого був вкрай незадоволений таким сусідством. Новоотримане приміщення потребує капітального ремонту - підлога провалюється, вікна гнилі, пліснява. Проте з вересня 1997 року бібліотека розпочинає роботу за новою адресою. Тут є читальний зал, абонемент для обслуговування дорослих і юнацтва, кімната юного читача.
У 2009 році бібліотека нарешті отримує власне приміщення загальною площею теж 350 кв. м. в житловому будинку № 32, що на вулиці Дмитра Білоконя (в той час - Баженова). 8 грудня, після капітального ремонту приміщення, бібліотеку було урочисто відкрито для читачів.

Коментарі